Педагогічний
портрет
Волкової Наталії Павлівни,учителя основи здоров’я
ЗЗСО І-ІІ ступенів № 21,ВЦА міста Торецьк
Вивчаючи
педагогічні інновації, опановуючи сучасні технології, я розумію, що все це –
лише засоби, головне ж для успішного уроку – духовне спілкування учителя й
учнів. Запалити в дитині вогник
цікавості, роздмухати багаття жаги до знань – найголовніша місія вчителя. Та
все ж таки я переконана, що не знання мають бути на першому місці. Від учителя
дітям треба любові. Так, саме любові, яка дає відчуття спокою і захищеності,
віри у власні сили і бажання йти вперед, любові, яка окрилює і надихає.
Вчитель – важливе і
хвилююче слово у житті кожної дитини. Адже він є наставником, помічником,
другом, творчим партнером. Вчитель допомагає дитині пізнавати багатогранний
світ, кладучи до її серця часточку своєї душі і збагачує її життя власним
досвідом.
Саме такі принципи і
якості вчителя я наслідую у своїй педагогічній практиці. Я працюю вчителем основи здоров’я не так давно,
упродовж 5-ти років. Моя перевага як вчителя в тому, що урок основи здоров’я
відкриває перед учнями аспекти
з різних сфер життя, поєднуючи знання з мого предмету з географією, історією, країнознавством, музикою та інших.
Навчаючи
у різних класах, використовую різні методи і форми роботи згідно вікової
категорії учнів та їх навчальних можливостей, але головним завжди у процесі
навчання для мене є створення ситуації довіри, в котрій кожен учень зможе
розкрити свої творчі здібності, реалізувати себе, залучення учнів до пошукової
роботи, створення проектів, заохочення учнів до отримання нових знань. Адже
найвище мистецтво вчителя – розбудити радість у творчості та знаннях.
Працюючи
у
5 класі, найчастіше використовую ігри, адже вони
найефективніше забезпечують емоційний комфорт, запалюють вогник допитливості та
зацікавлення до предмета. Граючись, діти вчаться вирішувати поставлені перед
ними проблемні завдання, узагальнювати, мислити креативно.
В
середніх класах залучаю учнів до використання інформаційно-комунікативних
засобів у пошуковій роботі та створенні власних комп`ютерних презентацій , що
сприяє розширенню пракчних
навичок та формування самостійності. Також приділяю увагу
роботі в групах, в парах для автоматизації умінь та навичок. Зі своєї практики
бачу, що дітям подобаються нестандартні уроки: урок-гра, уроки -подорожі,
уроки-змагання. Коротенькі вікторини та змагання проводжу на різних етапах
уроку. Такий вид діяльності згуртовує колектив і заставляє навіть найлінивішого
учня працювати, щоб не підвести команду.
Я люблю своїх дітей – незалежно від того, як
вони вчаться. Намагаюсь прищепити їм паростки свого оптимізму, позитивного
ставлення до життя, упевненості в тому, що кожна людина унікальна, талановита і
може досягти усього, чого забажає, потрібно лише йти до мети.
Власне, усе, що я роблю в школі, – це ділюся
зі своїми учнями тим, що знаю, у що вірю і що люблю.
У своїй педагогічній діяльності
керуюсь правилом: «Вчитель живе до тих пір, поки він вчиться, як тільки він
перестає вчитись, в ньому помирає учитель». Тому розуміючи виклики, які кидає
нам сьогодення, намагаюся опановувати нові технології навчання, шукати і
підбирати оптимальні форми та методи для реалізації основних цілей вивчення основи здоров’я у сучасному суспільстві.
Комментариев нет:
Отправить комментарий